У кінці 3-го, на початку 4-го класу настрій дитини змінюється – вона починає сприймати світ критично. Але йдеться при цьому не про процеси у групі чи спільноті, а про глибоко індивідуальні внутрішні процеси. Дитина потребує у цей час особливої уваги. Дівчинка зупиняється під час ранкового привітання. Вона нічого на каже, тільки чогось чекає. Підбадьорливий кивок головою, питання про сім'ю, привітний погляд – і вона вже виглядає вільною. Хлопчик поводить себе дуже голосно – з усього видно, що він хоче, щоб його помітили. Вчитель повинен дати йому зрозуміти, що він його побачив, а також розуміє його, знає його ситуацію. Для вчителя це виклик, майже провокація. Тому він повинен проявляти багато тактовності, за словами Рудольфа Штайнера, саме в такий момент вчитель повинен намагатися контролювати себе, стати сильнішим за свої емоції. Часто жартівливе слово допомагає у такій ситуації більше, ніж зауваження. Дитині потрібен дорослий, на якого вона може покластися, доросле «Я», яке стане опорою для її власного «Я». Дитина має відчувати любов, відчувати, що її знають і розуміють, хоча її поведінка викликає протилежні емоції. Коли вихователі та вчителі знають, в якій ситуації дитина знаходиться, їм буде легше відповідно реагувати. Враження у цьому періоді є важливими для усього подальшого життя.
Шкільний план також узгоджено з розвитком дитини на цьому році життя. У 3-му класі проводять епоху будівництва та землеробства, що допомагає дітям увійти у власний дім та стати на землю. Біблійна історія веде від відсутності часу в казках та притчах до усвідомлення часу та історії. Тому лише у 4-му класі йдеться про створення землі, але не одним Богом, а багатьма божествами з германської міфології. Різноманіття тваринного світу відповідає різним граням, які зібрані в людині. В математиці цілі числа, якими діти вже впевнено оперували, розбиваються; при рахуванні з дробами починається все спочатку. Просте ціле поступається місцем складному й різноманітному світові, в якому людина мусить вчитися орієнтуватися заново.
Через рік, коли ми спостерігаємо за 11-річними, ми бачимо спокійних і врівноважених дітей, які знаходяться – принаймні статистично – у найздоровішому періоді людського життя.