— Що мусять змінити дорослі, аби навчання у школі додавало здоров'я дитині, а не відбирало його?
— Учителі зможуть працювати так, щоб діти залишались у школі здоровими, коли візьмуться до роботи… зі страхом. Страх вчителів і батьків, що «наші діти не вступлять», «будуть невдахами», «не встигнуть», «не вивчать», «не запам'ятають» і ще купа оцього «не», чого діти не зроблять, – цей страх сковує все здоров'я у процесі навчання.
Чим більше вчитель занурюється у природу людини, дитини та у вікові особливості, тим більше в нього є розуміння і прийняття того, що в кожного віку є свої першочергові завдання. Якщо ти їх виконуєш, то з'являються результати. Тобто є і процес, і результат. І ти бачиш, що це для дитини добре, що дитина розвивається і що прийде час всього: й інтелектуальних навантажень, і мисленнєвих, і чуттєвих, і вольових – все це гармонійно можна переплести і робити основні акценти в кожному віковому періоді. І зрештою коли дитина залишить школу, вона буде гармонійно розвиненою людиною у мисленні своєму, в почуттях, у волі. І це те, що в неї вже є і з чим вона може продовжувати працювати далі (тобто це не щось закінчене).