За допомогою серії питань-відповідей, постановки конкретних завдань учні з радістю відкривали для себе, що коло — це фігура, яка твориться з єдиного центру, де центром є Я, а коло — це весь багатогранний світ навколо мене. Дійшли висновку, що пряма утворилася там, де розгортання кола більше неможливе, і пряма — це коло з далеко віддаленим центром.
«Простежили» разом з давніми єгиптянами за найяскравішою зіркою Сіріусом у сузір'ї Великого Пса й довели, що коло має 360 градусів. Розрізаючи різноманітні трикутники вивели закон цієї фігури, який стверджує, що сума кутів будь-якого трикутника дорівнює 180 градусам. Вправно навчилися через ділення окружності кола вписувати в нього найрізноманітніші фігури: квадрат, прямокутник, ромб, трапецію, ромбоїд, трапецоїд, дельтоїд, — описуючи властивості цих фігур. І все це робили, вигадуючи власний спосіб — і не один!
Наприкінці всі діти могли створювати найнезвичніші побудови із фігур. Метаморфози форм тішили самих виконавців і допомагали виробити волю, повправлятися в точності, охайності, акуратності, зосередженості на процесі, відчутті присутності «тут і зараз». Отже, перетворення фігур змінювало й самих дітей. І це надзвичайно тішить.